Експериментальна група учасників АТО пройшла перший курс реабілітації за допомогою float-камери (з англ. to float – вільно плавати). Камера сенсорної депривації – звуко- та світлонепроникний бак, де людина плаває в солоній воді, щільність якої дорівнює щільності тіла і температура якої дуже близька до температури тіла. Довжина камери 217 см, а ширина – 117 см. Для міста апарат було придбано за кошти державної субвенції на виконання депутатського доручення Олега Дмитренка й встановлено у Прилуцькому міському центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Війна... Яке страшне слово! Як хочеться дізнаватися про неї лише із книг чи кінофільмів. Проте війна без дозволу прийшла в Україну три роки тому. Прийшла, аби забирати життя тисяч військових та мирного населення.

Уже майже два роки на Сході України йде війна. Країна пережила шість хвиль мобілізації, під час яких відчули на собі, що таке окопи й бліндажі, десятки тисяч захисників Вітчизни. Повернувшись додому, ці мужні люди готові взятися за реформування суспільства, бо бачать усі його недоліки та проблеми, вважають, що, поки вони воювали на Донбасі, тут, на мирній землі, слід було провести ефективні зміни. Але чомусь нічого не зроблено.

Війна на Донбасі забирає найкращих. 8 грудня 2014-го під час артилерійського обстрілу в районі селища Піски загинув прилучанин Валентин Бойко. Без батька залишилися донька Інна та син Максим, рано овдовіла дружина Людмила. Їхня втрата непоправна, та життя триває.
Кілька днів тому на родину Бойків чекав приємний сюрприз – вони отримали ключі від трикімнатної квартири. У такий спосіб земляки вшанували пам’ять Валентина Бойка, який віддав життя за Вітчизну.

Уже півтора роки на Сході України тривають бойові дії. Немає жодної області на мапі нашої держави, де б не хоронили героїв, солдатів Збройних Сил, Нацгвардії та добровольчих батальйонів, котрі загинули, захищаючи Вітчизну. Скільки кажуть під час траурних церемоній високих слів, скільки дають обіцянок, проте за кілька днів усе це перетворюється на історію.

Населені пункти України продовжують хоронити захисників Вітчизни, які загинули на Сході нашої держави.

4 серпня у Прилуках попрощалися із бійцем батальйону «Дніпро-1» Григорієм Матяшем (позивний – Блек). Він загинув 31 липня біля села Піски на Донеччині. Позиції, які утримує «Дніпро-1», були обстріляні 120-міліметровими мінометами, використання яких заборонене Мінськими угодами. Хлопцю було лише 26...

Григорій пішов на війну добровольцем. Із минулого літа перебував у зоні АТО. У мирному житті займався ковальством, добре грав на бандурі. Разом із родиною жив у Києві, а в Прилуках, звідки родом його мати, у військовому містечку №12 досі живе бабуся хлопця. Саме біля діда на цвинтарі «Новий Побут» і поховали солдата.

Відповідно до Указу Президента, 19 червня в Україні розпочалася шоста черга мобілізації.

За повідомленням прес-служби Міноборони, особливим попитом, як і раніше, користуватимуться спеціалісти для комплектування високомобільних десантних військ, розвідки, механізованих і танкових підрозділів, а також фахівці ремонтних спеціальностей, водії, військові інженери. Планується, що до шостої хвилі мобілізації у рівних пропорціях потраплять як військовозобов’язані, котрі мають досвід військової служби, так і ті, хто раніше не служив.

Повернутися додому, туди, де тебе чекають і люблять. Хіба може бути щось краще? А тим паче, коли вас із сім’єю розлучила війна. Уже більше року на Сході України лунають постріли, вибухають снаряди, гинуть люди. І вже більше року наші мужні захисники боронять кордони держави, стримуючи грізного ворога. Проте незламним теж потрібен перепочинок.

У вівторок, 28 квітня, у Прилуках вкотре проводжали в зону АТО працівників міліції. Дехто з них поїхав на Донбас уже вдруге.

Відправка міліціонерів у такі службові відрядження стала буденною справою, але щоразу їх проводжають по-особливому щиро, із незмінними побажаннями гідно виконати всі поставлені завдання і повернутися неушкодженими.

Провести бійців прийшли їхні родичі й друзі.

Кажуть, кожен справжній чоловік повинен народити сина, збудувати дім і посадити дерево. А нинішньому поколінню українців випало на долю ще й боронити Вітчизну від ворога.

На Сході триває війна. Донбас перетворився на роз’ятрену, кровоточиву рану України. Більше року наші хлопці не випускають із рук зброї, захищаючи свою землю. Однак навіть метал має здатність втомлюватися. Тому мобілізовані у березні 2014-го поступово почали повертатися додому. Їхні місця у бліндажах та окопах займають нові вояки. Фронтовики ж роз’їжджаються по різних куточках України лікувати рани і доробляти те, що не встигли завершити до початку АТО.

Страница 1 из 4

Нас рахують

Украина онлайн

Яндекс.Метрика

Контакти

Редакція газети «Відомості Чернігівщини»

Адреса: вул.Незалежності, 61, м.Прилуки, Чернігівська область, 17500, Україна
E-mail: ch.vedomosti@mail.ru
Контактні телефони: (04637) 3-45-14, (066) 161-06-15

Написати листа